ПРОБАЧ, МЕНІ ДРУЖЕ!

 ПРОБАЧ,  МЕНІ  ДРУЖЕ!!!

Пробач  ,друже  !що  була  неуважною  до  тебе...
що  закохана  в  поетичний  світ  у  рідну  мову,
 муза  душу  манила  алмазним  сяйвом  у  небо-
 і  я  проміняла  любов  на  вірші  нові  обнови.

Прости,  пробач!  що  жила  на  планеті  Венера...
втікала  ,від  щастя,  як  дика  птаха  від  стрільця,,,
що    рвалось  увись    і  підкоряла  Богиня  Венера...
а  скільки  радості  світу  хотіли  розказати  уста?.

Я  втратила  вірного  друга  щастя  навіки...
бистра  вода  забрала  молоді  літа  мій  час,
зболену  душу  незалікує  бальзам  ніякі  ліки  ...
тільки  спогади  у  слайді  нагадують  про  нас.

Моє  серце  перед  тобою  відкрите  і  відверте...
оголений  нерв  ятрить  душу  до  шаленого  болю,
небесний  художник  малює  картину  на  мольберті,
самотню  жінку,  яка  прожила    роки  безлюбові.
 М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2017
автор: Чайківчанка