[b]* * *[/b]
Ти за мене в та́йні помовчи,
Тихо так, в собі́, аби богам не вчу́ди...
І ще… Давай – без свідків. Спиначі́
На нас очікують вніч-вдень, а їхні блу́ди
Любов на ґвалт кида́. Точи в душі мечі!
Кров, позаяк, воскрешує! Усюди
Є ми з тобою! Дві сльози́ в ночі́...
Кривавою росою впа́дем в груди
Немов у небо нації, як першоорачі
Запалимо в ній серце! Нові люди
Народяться із всесвіту борні! У млі
Згорі́мо ми, та іскра гарту всюди
Ватру здійме́ світанку! Ти ж мені
По спа́лаху тепло́ дай! В зимні руди…
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]11 жовтня 2017 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754763
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2017
автор: Гай-Нижник Павло