[i]А я іще живий, а день такий чудовий,
Срібниться ранок росами від щастя.
У путь - дорогу кличе білобровий
І може все мені по ньому вдасться...
І може буде в ньому вища волосина,
Яка тримає тонкі сподівання,
Ступаю вільно наче та хмарина,
Лиш по боках киплять людські змагання...
Хто переможе в них, чи хто програє ?
Здається вже не так важливо.
Іду за сонцем, що не вигорає,
Допоки час рахує кроки тут ліниво...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754777
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2017
автор: Мандрівник