Не кажи нічого.
Лиш одна дорога
Крізь яскравий спокій
Неритмічних кроків.
Повертай додому
Непокірну втому,
Падай на підлогу
І молися богу.
Слухай шепіт листя
Розірви намисто
Тихих слів і болю,
Засинай поволі.
Зажадай забути.
Вже дерева взуті
В зимні черевики
Завмирають ріки.
Не твоя назавжди.
Осінь – пристрасть майже.
Заглядає в очі,
Забирає ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754793
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2017
автор: Катерина Соколова