Ви помічали, друзі, що тюльпани
Насправді дуже схожі на серця,
На кров, чи може, на криваві рани
Солдатів, що стояли до кінця?
Що ворогові так і не скорились,
За рідний край у битві полягли,
Ризикували, але мужньо бились,
Відстояли Вітчизну, зберегли…
Горять, неначе полум’я, тюльпани,
А я боюся, що настане час
І назавжди відійдуть ветерани,
Лиш тільки б пам’ять не вмирала в нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754968
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2017
автор: Пелепей Тетяна