Оксамити осені…

Десь  за  вікном  блукає  тихо  нічка
І  я  блукаю  з  нею  перед  сном.
Дзюрчить  неподалік  самотня  річка
І  світять  зорі  ясно  над  селом.

Вологою  насичене  повітря,
Туть  Осінь  порядкує  вже  давно.
Вона  у  гості  прилетіла  з  вітром
І  розстелила  жовте  полотно...

Розсипались  по  стежці  оксамити
І  заблищали  сріблом  наче  дощ
Росою  окропив  пахучі  квіти
І  заховався  тихо  десь  під  корч...

Не  чути  вже  сюрчання  за  городом,
Дрімає  у  корі  давно  цвіркун.
Мандрує  осінь,  водить  хороводи,
Дзвенить  мелодія  далеких  струн...

І  я  її  заслухалась  у  нічку,
Що  дарувала  ніжність  і  любов.
Вже  Місяць  запалив  у  небі  свічку,
І  загубився  в  шелесті  дібров...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755083
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)