Знову з пером у руці
я намагаюся щось написати.
Маска печалі на спраглім лиці-
більше немає про що вже сказати.
Те , що було у житті,-
зовсім не те , що собі малювала.
Стогне душа в каятті-
я себе зрадила , просто зламала.
Вся ця мирська суєта -
підлість і заздрощі, злоба й розпуста,
вітер в руках, пустота,-
всіх нас тримає й повік не відпустить.
Людство погрузло в багні,
вибратись звідти не вистачить сили
тим , хто по вуха в брехні,
тим , що подобу свою загубили.
Світом керує пітьма,
люта й жорстока , ненависна й хижа.
Світ - це суцільна тюрма:
той , хто більш сильний , у ньому лиш виживе.
Ну , а хто кволий , слабкий,
вірить ще й досі в якусь справедливість,-
він для оточуючих "не такий",
бо втратив себе показати можливість.
А ті , що по головах йдуть до вершини
й давно вже забули , що можна , що ні.
Купаються в грошах і славі щоднини
й потрошку кладуть данину сатані.
Життя -це рулетка : сьогодні ти в тренді,
і кожен бажає тебе обійняти.
А завтра вже в моді якісь нові" бренди",
і "друзям" колишнім на "дружбу" начхати.
Зневіра й невпевненість душу скували,
себе відчуваєш сміттям непотрібним.
А серце неначе замурували,
його не відкрити вже й ключиком срібним.
Байдужість і ницість , на жаль , прогресують,
мораль зачаїлась , коріння її
вже не відростає , його ж бо корчують,
а разом із ним і табу всі свої.
Дозволено все , ба навіть і більше.
Цікаво , до чого воно призведе?
Щороку життя стає гіршим і гіршим,
задумайтесь , люди ... Душа ваша де?....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Лана Денисова