Збиралась ніч. Хропли на волі коні,
Збиваючи копитами росу.
Біля вогню, неначе на осонні,
Козак із «оселедця» плів косу.
Ще молодий - сережка в правім вусі,
Була за свідка – він один в роду…
Сидів босоніж, ноги грів в кожусі
І думав свою думу молоду.
Сьогодні із братами був у церкві,
Молився за батьків, моливсь за січ.
Молився Богу і святій Покрові,
Був із святою нині віч-на-віч.
Обід святковий і пісні козацькі,
Ведеться так на протязі віків.
В цей день ділили все своє по-братськи,
Покрова – це святиня козаків.
Не сквернословте. Не робіть такого,
Що може вас привести до гріха.
Козацьке свято – це свята Покрова,
Що захищає завжди козака.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755170
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.10.2017
автор: Віталій Назарук