Гуркоче грім у чорнім небі,
Торкнеться блискавка землі,
Пошле гілки у різнобіччя -
Вогонь у Неба на чолі.
Немов від болю виє вітер,
Неначе світові кінець.
Кипить збентежене повітря -
За гріх карає нас Творець,
За наше ставлення недбале
до дому даного з небес.
Зе те, що люди зачерствіли,
Господь висловлює протест.
Сполохані, в часи негоди,
В часи стихії і біди
Благаєм небо схаменутись
І смерті не лишать сліди.
Ми в страсі згадуємо БОГА,
А страх минув - герої ми.
І знову робимо ми шкоду,
І знов чекаємо біди. 12.11.04
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755187
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Лана Мащенко