Коли багато знаєш/розумієш,
То сум повільно тебе огортає,
Бо втілити свої знання не вмієш,
Хоча і літаєш до небокраю.
А там, за обрієм твого Пізнання
Ти бачиш інший красивий круговерть –
Він кличе, і летиш ти без вагання,
І бачиш інше життя, істот і твердь.
Ти розумієш, що Там аналог твій
Літає так до твого небокраю –
Він теж нереалізований, сумний,
Біль від цього теж серце його крає.
13.10.2017
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755196
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Левчишин Віктор