40. Відьма

Розклади  на  столі  свої  карти  Таро.
Поворожи-но  мені  по  руці,
Розкажи  мені  все,  що  було  і  не  було,
Я  напишу  у  цьому  вірші

Як  любив,  як  кохав  і  згоряв  в  темноті,
Як  дивився  в  ті  очі  відьомські  твої.
Забагато  тих  «як»  залишила  мені,
І  червоних  слідів  на  спині.

Кажуть  «відьма»  вони.  Не  врятуєш  ніяк.
Ти  себе  від  її  злих  почвар.
Чарів  у  неї  є  вдосталь,  о  так:
У  казані  вже  булькоче  відвар.

Ріжеш  руку  свою  та  цілуєш  мене.
Далі  черга,  напевно,  моя.
Та  доля  відьмацька  мене  омине:
На  ось,  тримай,  це  тобі  омела.

13.10.2017

©  Богдан  Кухта  
#Вірші_в_КУТочку

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EfF9_z2D9JM[/youtube]

[youtube]https://youtu.be/tx3y2Km9E1k[/youtube]

https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs

Підтримати  автора:
4441  1144  2483  1947  -  моно
4149  4999  9060  2763  -  приват

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2017
автор: Kukhta Bohdan