Світ задощив осінніми сльозами
І я у нім- проміння на вікні,
Руде вплітаю сонце з холодами,
Застигле в снах, в полотнах на стіні.
Та що той дощ?! Тиняюсь вуличками:
Октави кави- "кантрі"стиглий смак,
Звучить в пітьму нічну із небесами-
Тік- так, тік- так... тік- так, тік- так.
Відлуння час- в нім виміри заснули,
Де грає дощ щось стильне у душі,
Ми в двох із ним в едем краси пірнули,
В осінню прірву в зоряній межі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755389
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2017
автор: Леся Утриско