Покаймось перед хліборобом


Оце  лежить  —  нароблена  людина.
Тіло  гуде:
земля  гуде  на  це
Натомлення  —  просте...
й  своє  лице..
Й  не  має  сили  думать,  ні  годити.
Зневага  є  у  нас!—до  хліба
й  до  людини...
І  чи  багато  часу  на  молитву?
Дійсно!
Чи  близько  храм?
Цього  й  не  знаєм  ми!..
Співали  руки,  це  —  
її  Псалми...

Стихне  людина,
як  було  священнодійство.
Бог  не  залишить
трудолюбця.

1997

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755439
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович