Снігом заметіло - то зима настала.
Небо захмаріло. Сонце нижче стало.
«Може нам дівчино разом десь зустрітись?
Разом десь зустрітись та і полюбитись.»
«Може б я і рада із тобою стрітись,
Та не хоче, серце, похапцем любитись.
Щоб нам полюбитись, то зими замало,
Треба хоч би трохи я тебе познала.»
«Всюди стало тепло - то весна настала
Може вже достатньо ти мене познала?
Може у тіньочку будемо тулитись
І там у тіньочку станемо любитись»
«Трохи ще замало. от настане літо
Стануть теплі ночі та розквітнуть квіти.
Тоді ціле літо будемо любитись.
З самого вечора будемо тулитись.»
«Наступає осінь може годі гратись
Та чи не пора нам, дівчино, побратись?»
«Так мій парубоче, моє сонце ясне,
Вже чекає серце побратися вчасно.»
10.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2017
автор: Євгеній Рослик