Заклякла осінь бродить по ріллі.
Давним-давно всі барви розгубила.
Зчорнілі соняхи, неначе журавлі,
Яким негода поламала крила.
Дощі розмили дивний макіяж
Та позривало вітром позолоту.
І темні хмари сперлися на кряж,
Вони свою теж розгубили цноту.
Куди поділась їхня білизна,
Оця осяйна легкість, невагомість?
Невже зими у цьому є вина,
Закономірність, а не випадковість?
16.10.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755599
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.10.2017
автор: Мирослав Вересюк