Чекати вірно, знову й знов
ковтаючи солоні сльози,
що запульсує моя кров
й розвіються одвічні грози.
Торкнешся ніжно моїх скронь,
і все лихе зійде на мізер,
гарячим опіком долонь
мене відчуєш ніжну й босу.
В танку завертимось тоді
над опівнічним містом тихим,
блукатимемо, я і ти,
допоки день нас не розділить.
Чекати вірно, лише в снах
в обіймах рідних потопати,
і дві троянди - болю знак,
під твоїм фото вкотре класти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2017
автор: Мавка K.В.