Обманом мене тішитти не треба,
себе я сам не раз в оману вів,
не раз радів, дістався врешті неба,-
вібиток неба у калюжі зрів.
Давай без слів, цілунок все розкаже,
як через ніч до світу доведе,
чи всі надії й прагнення розмаже...
мене, як є, візьме, чи не візьме ?
Хай лакмусом між нами станге,
так остогид нейтральний фіолет,
світанок вже, хвилина — ніч розтане,
що ранок принесе, мінет, чи пістолет ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2017
автор: олег у