Я не буду твоїм болем стоголосим
І сльозою не впаду тобі до ніг,
Повплітаю жаль у долі коси,
Та не зсиплю попілом поріг
Не відбулось наше щастя вишностигле...
Вже хурделицею крутить падолист...
У ченці нас праведні постригли,
Не вродився в долі нашій хист
В двох руках - чотири торби втоми,
Я не буду твоїм болем ... Відпусти,-
Колись рідні... А сьогодні, хто ми,
Якщо падаєм? А маємо рости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова