Ми приховуємо любов
У багряному листопаді,
У безглуздді пустих розмов,
Але з розумом на заваді.
Ми як підлітки завелись -
Налосоджуючись грою...
Врешт колись заведе кудись,
Бо життя-то біжить рікою...
Ми відверті... Все наче так,
Коли бавимося, як діти...
Та не вірю собі... Бо як
Відчувати електро квіти?
Ми сміємося від душі,
Налаштовуючи екрани...
Якось довго загрались ми...
Не живі... А лише програми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Otmyna Oknezhka