Малює жовтень багрянисту осінь;
Палітра барв лежить по всій землі.
І неба неповорно ніжна просинь
Виблискує у райдужній імлі.
Скидають листя втомлені дерева;
Всміхаються бурштинові стежки.
Блукає парком Осінь-королева;
За обрій поспішає навпрошки...
Вона невдовзі стрінеться з зимою;
Красу багряну заметуть сніги...
Я ж буду сумувати за тобою,
Вдивляючись у срібні береги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Юрій Цюрик