При владі спайка злодія й повій,
Із підземелля вилізла потвора.
По світу ми при матері живій,
Як байстрюків, розкидала недоля.
Та скільки ж нам вмиватися в крові,
Ще скільки будеш Україно хвора?
Чи не пора скінчити цей розбій,
Пора за шкіберт викинуть актора.
Сидить в Печерах в змові груповій,
Гієн плямистих кровожадна свора.
Лукава гідра… - двоголовий змій,
На парапетах нашого престола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Миколай Волиняк