"Осіння депресія"

Життя  минає  ,  не  стоїть  на  місці,
неспинний  час  прискорює  свій  темп.
Себе  вже  відчуваєш  літ  на  двісті
через  тягар  нездоланих  проблем.
Змінився  світ  і  все  ,  що  є  навколо,
моральні  цінності  вже  втратили  свій  сенс...
Наше  життя  ,  немов  замкнене  коло,
в  якому  правлять  гроші  ,  влада  й  секс.
Ніхто  не  хоче  жити  по  -  простому,
усім  потрібні  розкіш  ,  шик  і  блиск.
На  світ  ми  дивимося  по  -  новому,
нам  мозок  чавить  моди  писк.
Контакти  ,  селфі  ,  гаджети  ,  дизлайки,-
запас  лексичний  обертів  набрав.
Ми  з  телефону  шлемо  "попрохайки",
й  живем  за  принципом:"Пан  або  пропав".
Себе  вважаємо  безсмертними  ,  могутніми,
нам  підкоряються  небачені  дива...
Ми  перестали  бути  самобутніми,
нас  павутиння  Інтернету  накрива.
Ми  всі  зомбовані  ,  нами  керують  роботи,
наш  інтелект  машини  відняли.
Та  нам  здається  ,  що  це  дрібні  клопоти,
проте  насправді  всіх  нас  вже  злили.
Диявол  скрізь  пастки  свої  влаштовує,
дармовий  сир  чомусь  так  вабить  нас.
Нечистий  чисті  душі  завойовує,
а  ми,  сліпі  ,  радієм  й  ставим  "клас".
Штучна  краса  і  сутність  наша  -  штучна,
ми  всі  -  над  прірвою  у  небуття...
Ця  суєта,  набридлива  й  бундючна,
в  нас  відбирає  стимул  до  життя...
Рятуйте  душі  і  тіла  рятуйте
від  бруду  ,  хаосу  і  пустоти.
Поки  ще  можете-  проти  пітьми  бунтуйте
і  до  Лукавого  всі  спалюйте  мости!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755946
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2017
автор: Лана Денисова