Жовту крихту вбиваємо у бруківку
Останні крихти від жовтня,
Що котиться сонцем по небу
До заходу.
Сяйво поміж дерев
Віялом райдуги
Ляже на листя,
Котре ще не встигло упасти під ноги
Із шурхотом прощання.
Жовті краплини на сірій бруківці
Нам подарунок останній
Барви багатство.
Дні догорають яскравим спалахом
Падають у озера,
А над ними схилилися верби
І коси вмочили.
Не витягнуть осені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755968
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.10.2017
автор: Траяна