Так холодно й нестримано водночас,
Падуть ці сльози, ти мене прости.
То вітер смутку дико заголосить,
Отримавши непрошені листи.
Падуть краплини, аркуші із долі,
Шматує неминуче каяття.
Минуле заболить і так поволі
Майне перед очима все життя.
Так холодно й нестримано водночас,
Паде цей дощ, та ти мене прости,
То жаль гіркий розпустить свої коси,
Отримавши непрошені листи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2017
автор: Квітка))