Повернувся чоловік з далекого рейсу,
Ну а жінці заманулось відчуттів корейських...
Каже милому з порога: "- Як я тобі рада!
Зачекай, не роззувайся, йди до мого брата.
Він сьогодні був на дачі, має що нам дати...
Я готую нам вечерю і буду чекати...
А, і ще, - у слід гукає, - там помий морквину.
В нас води немає вдома вже яку годину!"
Йде і думає мужчина: "ото заскучала,
Що так лагідно "морквина" орган мій назвала".
Жінчин брат жив зовсім близько, у сусіднім домі;
Привітав його з дороги, а той му натомість:
" - За мішками із городу певно завтра прийду.
В нас води немає вдома, душ у тебе прийму.
І позич ми, брате, прошу банного халата.
Вже стемніло, пробіжуся в нім із хати в хату".
...Повернувся. Замкнув двері. Тай гукає жінці:
" - Морква вимита як треба!"... " - Добре! Три на терці!"
- Вчув у відповідь із кухні. Аж впрів, бідолаха.
"Що за ігри садо-мазо?!" - думає зі страху.
Жінка виглянула з кухні тай зайшлася сміхом.
Стоїть милий у халаті, без жодного міха.
Враз дотямив чолов'яга (діло то житейське),
Що просила жінка моркву на салат корейський.
)))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755992
Рубрика: Гумореска
дата надходження 18.10.2017
автор: Бойчук Роман