Вже ранок попахує холодом –
До ночі мороз ходить в гості.
Та вдень сонця плавлене золото
Ще гріє землі чорні кості,
Цілує садок напів голений,
Чолом б'є об вікна хатини.
Що люд? Пісню шле (задоволений!)
Під звуки струни-павутини.
Це жовтень! СерЕдина осені,
Місток між зимою та літом.
Луги на зорі білоросяні,
В обід тішать барвним ще цвітом.
18.10.17 Любов Пікас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)