Не плюй в колодязь – бо захочеш пити.
Не ображай ні свого, ні чужого!
Не плюй у душу – бо не зможеш жити…
Про совість чули? Йде вона від Бога!
Плети у серці дивну павутину,
Яка ловитиме усю пилюку й бруд.
Плекай надію, мов малу дитину.
Живи натхненно! Зараз! І отут!
Кохайся в світі наче у веселці,
Побач усе що є навколо тебе!
Порийся добре десь в куточках серця,
Тепло і ласку дасть тобі із неба.
Зациклення у власній підсвідомості,
Це віджени. Картину намалюй….
Чудових днів в польотах невагомості…
А в душі інших ти не плюй, не плюй…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756089
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2017
автор: Шкурак Тетяна