Я – хризантема

Осіння  ковдра  укриває  змерзлі  квіти
А  хризантема  тільки  квітнуть  почала.
Вона,  як  я,  чекає    бабиного  літа  –
Останніх  променів  ласкавого  тепла.

Я  –  хризантема,  –  скільки  там  мені  лишилось
А  так  хотілося  б  іще  цвісти-цвісти,
Щоб  сонце  днів  моїх  за  обрій  не  котилось
І  не  палило  мною  створені  мости.

Осіння  ковдра  укриває  змерзлі  квіти.
Чорніють  зорані  на  зиму  вже  поля.
А  я  чомусь  ніяк  не  можу  не  радіти  –
Бо  новий  день  уже  стріча  моя  земля.

Осіння  ковдра  укриває  змерзлі  квіти.
Бринить  на  гілці  павутиночки  струна.
Біжать  до  школи  галасливі  наші  діти,
А  в  їхнім  гомоні  прийде  й  моя  весна.

         О.Бондар  (Бондаренко)  «Я  –  хризантема»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756143
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2017
автор: Олена Бондар (Бондаренко)