Тримаю оборону, ще крок – і скочу в безвість?..
Підходиш м’яколапо, а ікла – ладні впитись
У шийку, що тремтяче підставилась в довірі,
Нуртує потаємне в бажанні очманілім.
Твій погляд – гіпнотичний, куди від нього дінусь?
Слухняно йду назустріч, не перепона – стіни.
Запалюєш іскристе, шипуче ллюсь в долоні
Під переможні зблиски в зіницевім бездонні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2017
автор: Оксана Дністран