Ми залишилися удвох на самоті.
Який же ти? І як тебе пізнати?
Чи зможемо у пристрасті кохати
І насолоду пити в забутті?
Ти доторкнувся ніжно до спини,
Міцно в обіймах мене огорнувши.
Я тихо мліла запах твій відчувши
І відчувала поклик давнини.
Злетіла сукня оголив мене.
Ти ніжно цілував збуджені груди
Я відчувала руки твої всюди,
Бажання відчайдушно мовчазне…
Ти пив мене потроху як гурман,
Висотуючи краплі насолоди.
Ти дарував мені моєї вроди
Занурюючись у гарячий стан…
І кожен поштовх, кожен ніжний рух
Відлунням у мені кудись ховався.
Чи стогоном крізь горло озивався
За насолодою твоїх шалених рук.
Ми залишилися удвох на самоті.
Як гарно, що змогла тебе пізнати.
Змогла відчути пристрасть і кохати
І насолоду пити в забутті…
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко
©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756267
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.10.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко