Хлопчик намагається заснути.
Закриває очі і бачить, як ти
Стоїш в темряві. Не може збагнути,
Чому над тобою не світять зірки.
Хлопчик примружує очі:
Від коливання повітря болить голова.
Напевно, він збожеволіє вночі.
Коли він помре, закінчиться глава.
Глава його життя, що майже дописана.
Книгу покинуто. Тепер він примара,
Яка шукає твоє «я»:
Забуте дівчисько, тобі
Хлопчик Безодня
Малює зірки та складає слова.
23.10.2017
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=atSbMuMOA5I[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/FDHRPKe16Bo[/youtube]
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2017
автор: Kukhta Bohdan