А що зробили ті нащадки…

Стояв  Ілліч  на  п’єдисталі,
Простерши  руку  вдалечінь-
Із  бронзи  чи  міцної  сталі
І  палахтіла  неба  синь.

Стояв  Ілліч  і  у  пориві  
Народ  у  далі  закликав:
Хотів,  щоб  всі  були  щасливі,
Та  як  зробити  це  -  не  знав.    

І  дійсно,  це  його  провина,
Та  він  дивився  в  майбуття,
Хоч  грішний,  як  і  всяк  людина,
Він  прагнув  кращого  життя.

А  що  зробили  ті  нащадки,
Що  пам’ятник  його  зняли,
І  біснувались,  мов    в  припадках  
І  злістю  землю  залили?  

До  чого  прагнуть  ці  істоти?
Який  вони  будують  лад?
Хіба  лиш  та  у  них  турбота,
Щоб  на  землі  створити  ад?    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756333
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 20.10.2017
автор: Георгій Хутірський