Де барвінок синій
Килим постелив,
Тато свого сина
До грудей тулив…
Батькові долоні
Теплі і тверді,
Вогкі, ледь солоні,
Все життя в труді.
[i]Приспів:[/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.»
Батькові в волосся
Впала сивина –
В пізню його осінь
Забрела війна.
Чується молитва
З вуст його й землі:
Не були щоб вбиті
Батько й син в борні.
[i]Приспів.[/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.»
Де барвінок синій
Килими стелив,
Внука вже – не сина
Дід тепер тулив,
І з грудей молитва
Лине мовчазна,
Та її Всевишній,
Вірю, розпізнав:
[i]Приспів. [/i]
«Не буває в світі
Більшої біди,
Коли гинуть діти
І нема води,
Як земля палає
Й плачуть матері,
Як вогонь над плаєм
Й чорний диск вгорі.
Хай земля квітує
В обіймах весни,
Небо сторожує
Лиш спокійні сни.»
10.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756414
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2017
автор: Ганна Верес