Пацюком зіщурився хазяїн.
Пізно. Нудно. Кожне зле й хмільне.
Ліз руда цигарки прах зроняє
на горілки дзеркало скляне.
Понад тлумом гранчаків дешевих,
чайної недогризків масних
раптом б'є дванадцять, б'є спижевих
з шипотом годинник навісний.
Чарку перекинувши в тарілку,
скочив грек, загув гортанний бас,
тіпнувши годинникову стрілку:
"За столом тринадцятеро нас!"
І англієць звівся, мацнув зброю,
наче звір, заскочений притьмом,
озирався… та схопились троє,
хід закрив ірландець із більмом.
Переклад, вільний. Оригінал: https://gumilev.ru/verses/590/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756468
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.10.2017
автор: Еkатерина