Скрізь тишина дзвенить у вухах.
сон, як та осінь, вже минає.
і тільки серця свого слухав,
воно ж співати починає
тужливу пісню про кохану,
про сміх очей, і серця сміх,
про ту єдину і бажану,
де все святе є, а не гріх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович