Бач, як бентежить всевладдя розлук примусових,
Наче хтось змінює почерк думок щогодини.
Поки душа у печалі вишукує сховок,
Зайве, якщо і проскочить, то хутко загине.
Чемні дівчата вже сплять, заколисані в пеклі -
Душі найкращі, німі, мов тоненькі осики.
Що не домовили - рвучко заплутали в петлі.
Ніч в глибину узагальнень пірна без’язико,
Спрощує сталі поняття... Чого вони варті?
От би схопити з минулого певну хвилину
І, починаючи втрати шукати на старті,
Знати б напевно, що ціну платити подвійну...
2016/2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2017
автор: Єлена Дорофієвська