А восени курорти завмирають...
Аортами кварталів не вирує люд.
В кафе-шантан уже не зазивають:
меланхолійно-листопадовий етюд.
Уже дерева в парках позіхають
і стелять жовту ковдру на суху траву.
Вітри дощі у коси заплітають,
студене море хмурить ранками брову.
Неспішно осінь йде зимі назустріч,
смакуючи глінтвейн, укутавшись в туман.
Курорт заснув-такий природи устрій:
він навесні прокинеться, як той вулкан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2017
автор: Gravitoff