Ні споминів,
Ні сліз, ані тепла…
Лиш спраглих губ чутливий силікон.
Вона у твої сутінки ввійшла,
Ти не шукай її
серед ікон.
Бо відлітає
Вже яскравий птах,
Сполоханий туманом протиріч,
Червоний диск зникав в її світах,
Твій день згоряв…
та не настала й ніч….
На споночілій
Пасіці заклять -
Ця бездоганність, п”ятий елемент.
Вона - із найпрозоріших багать.
Чорна богиня…
чорний континент…
В переддень літа –
Найчистіший сніг.
У темних росах - золоті джмелі.
Ти все це легко відпустити б зміг…
Лиш не її…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2017
автор: гостя