* * *

Доки  сокира  дрова  вибирає,  -
Ллється  олія  на  рейки,  -  трамваю
Слизько  і  страшно:  не  впасти  б  на  бік.
Доки  небесний  ще  дах  не  протік

І  не  втопив  у  дощах  і  в  сльозі
Дрова  порубані,  хоч  і  не  всі.

М"язи,  як  струни,  напружені  -  важко...
Не  наступи,  -  під  ногами  ромашка.
Мила  й  тендітна  у  осінь  зайшла,
Мабуть,  ніколи  не  бачила  зла.

Тягнеться  мовчки,  зібравши  тепло.
Може  й  не  буде,  а  мо`й  не  було

Слів:  "не  поранься"  тремкими  вустами?  -
Не  віддавай  розпинати  хрестами,
Кинь  перехрестями  для  переправ,  -
Через  безодні  мостами  постав.

Сьомого  неба  надкусиш  окраєць,
Доки  сокира  дрова  вибирає.

16.09.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756693
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2017
автор: Ліна Ланська