Я забути нiколи не зможу
Твої очi, гарячi вуста,
Всю таку пречудову й пригожу,
Не забуду кохання лiта.
Цi лiта пролетiли мов вiтер,
Відспiвали для нас солов`ї,
Але з пам`ятi час ще не витер
Всi чарiвностi милi твої.
Можна все позабути на свiтi
В сiрих буднях прожитих рокiв,
Та забути тебе не зумiти,
Погляд карих очей із під брів.
Моя пам`ять тi днi оживляє,
Знов вiдчути тебе так кортить,
Може знову кохання засяє,
Буде легше віка нам дожить.
Маєм щастя велике кохати,
Маєм щастя велике любить,
Це як синюю птицю впiймати,
Келих щастя до донця допить.
22.10.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2017
автор: Георгій Федорович