Там ранок починається не з кави.
Не з сонця, неба і простих речей.
Там, на війні, своя програма.
Там ранок із недоспаних ночей.
Я вірю, що настане та година,
Що ворогів розіб'єм на шматки.
Я знаю, мати знов обійме сина.
Ми почнемо все знову. Новії листки…
Війна... Єдине слово! Скільки болю!..
Пробач, Солдате, що пишу.
Але земля полита кров'ю.
Ти вислухай мене, прошу.
Ці постріли, гармати і бої.
Це все скінчиться! Скоро перемога!
Від побажань і щирих слів очі твої
Засяяли, бо їдеш ти додому.
Ми козаки, а отже, ми є сила.
Ніхто нас не поставить на коліна.
В наших серцях уже з'явились крила.
Тримайся, брате! Слава Україні!!!
13.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756979
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.10.2017
автор: Мінерва