Петро Кожум'яка (Ян Укович), 14.07.2017 - 01:39
Любов
це не посада,
не звання,
а роль
найголовніша
в нашій долі.
Крізь розум,
підсвідомість,
навмання...
Це крок до неї
в небо, в невагомість.
Піти?
Відмовитись?
Чи зменшити на чверть...
Вона безмежна,
Як безмежний Простір,
Усе життя …
І навіть смерть
Навіть вона…
Схиляє свою голову
і кості...
Пронизує усе вкруги собою
Ховає нас від бруду і зими.
Лиш досконалість називаємо любов'ю,
Не боїмося в її рабстві бути ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2017
автор: Хуго Иванов