Філіжанка кави… Шоколад… Любов…
Ніч безмежна, мовчазна й пуста.
Повертатися в це місто знов і знов
Хоче дівчина, така проста.
Забарися трішки, на хвилинку.
Та послухай цей чарівний спів.
Ось моя любов, моя зупинка,
Це моє кохання… місто Львів.
Друже, знаєш, дощ тут незвичайний,
Особливо, коли йдеш в трамвай,
Ніби прохолодний і прощальний...
Львів, мене в обіймах потримай.
Шоколад тут – неймовірна казка –
Захистить від суму і проблем.
Я лише скажу: " Будь ласка, місто Лева,
Зустрічай мене".
Чуєш, Львове… я тебе не знаю,
Та твоя присутність гріє словом.
Я в твоїх обіймах засинаю.
… За коханням їдь до Львова.
15.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757152
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.10.2017
автор: Мінерва