Він міцно спав в полоні насолоди
В якій він і вона ніч танцювали.
Десь там далеко всі життя турботи,
Десь там машини війська працювали.
Він міцно спав. І гарне, мужнє тіло
Жаданий спокій жадібно вбирало.
В цю ніч, коли все справжньо і красиво,
В цю мить коли ніщо не турбувало.
Вона тихенько чатувала подих
І стукіт серця рідного солдата.
Його життя для неї справжній подвиг,
Його повернення – найбільше в світі свято.
Його тепло і запах його тіла,
І кожен рух, і кожен поцілунок…
Це все, що так жадала і хотіла,
Це той, від долі, справжній подарунок.
Він міцно спав, стомившись від кохання
Яке для неї відібрав у смерті.
Оту любов, що вже була остання
І намальована життям в його мольберті…
Він міцно спав в полоні насолоди
В якій він і вона ніч танцювали.
Десь там далеко всі життя турботи,
Десь там машини війська працювали.
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко