О, ЯК ЖЕ ГАРНО…

О,  як  же  гарно  Київ  наш  
ясними  світиться  вогнями...
Він  гріє  душу  й  тішить  зір
своїми  храмами  й  церквами.

Який  же  рідний  нам  усім,
уміємо  його  любити.
В  його  майбутнє  вірим  ми,
бо  є  усі  ми  його  діти.

Величний,  рідний  Київ  наш
свою  щасливу  має  долю.
Зробив  назавжди  вибір  свій,
бо  виборов  свою  він  волю.

Тепер  під  небом  голубим
міцніє  сила  й  воля  наша.
Бо  щастям  повниться  наш  дім,
як  радості  святої  чаша.

О,  як  же  гарно  Київ  наш
ясними  світиться  вогнями...
Та,  відзеркалившись  в  воді,
говорить  з  небом  куполами.  

Є  правда  в  світі...  знаєм  ми.
Ця  світла  віра  завжди  з  нами.
Освячує  церковний  дзвін
дорогу,  обрану  батьками.

Пишаюсь  тим,  що  тут  живу,
що  син  великого  народу.
За  велич  цю  й  земну  красу
вклоняюся  я  низько  Богу.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757357
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2017
автор: Надія Башинська