Наварила я борщу,
сходжу кума пригощу.
Дуже довго кум потів,
як гарячий борщ поїв.
* * *
Ой смачненький мій борщик.
в ньому - м'ясо, і часник.
Як поїсть мій чоловік -
зразу… спатоньки на бік.
* * *
Наварила я борщу,
хоч сусіда пригощу.
Сусід з‘їв «мясну» котлету-
не вилазить з туалету.
* * *
Ой подружка моя мила,
що ж ти наробила?
Борщем я Васю пригощала,
а ти … вікна побила.
* * *
За вікном холодний дощ.
Буду всім варити борщ.
Кому з грибами, кому з м’ясом,
Вам не скучно їсти, часом?
* * *
Я трудилась, так сапала,
аж звалилась з сіновала.
Щоб тепер назад залізти
треба хоч борщу поїсти.
* * *
Зелений борщ - велика сила!
Тут і щавлик, і кропива,
Зеленого борщу я наварила -
чистить шлунок краще мила.
Як вгостила всіх борщем -
тепер в квартирі в нас гарем.
* * *
Наварила я борщу…
свата щиро пригощу.
Він сьорбає, чуть не плаче..
це не борщ, це щось свиняче .
* * *
Хоч тепер мій борщ удався.
На «гачок» сапер попався.
Як я стала частувати -
Вибіг дачу підривати.
* * *
Ой скажіть Ви, добрі люди,
що не так в моїм борщі?
Я старалася, варила,..
а від нього - прикрощі…
* * *
Не варю більше борщу...
Вас я чаєм пригощу.
Чай мій із меліси - м’яти,
Щиро прошу всіх до хати.
27.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757373
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.10.2017
автор: Веселенька Дачниця