[i]Жовтень на землю сходить зі снігом й ангіною,
Нещадно лютують новини й самотні вітри.
День тебе, ще здивує своєю таїною,
Коли він, одне ціле знову, поділить на три.
Жовтень приходить разом з птахами останніми
Лишив сіре небо, за мить до початку зими.
Синоптики лякають снігами, вже ранніми,
Все що залишиться - відійде до ночі у сни.
Жовтень, враховує дні пов'язані з числами -
Подих осінній, в ранці спрагло цілує вуста.
Жовтень впивається в тіло гострими іклами,
І холодом заколисані, сплять сонні міста. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757400
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.10.2017
автор: Валерій Кець