І знову час іде повільно,
А моє серце тямиться в журбі.
Мені якось так млосно стало,
Сказала б гірко на душі.
Життя іде ,і крутиться як стрічка,
Зламавши крила і ми впадем на дно.
Та ти не падай дуже низько.
Не обдирай об скелі свої руки,
Не тямсь од щасття,наче від біди
Хай очі бачать,а серце не болить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757484
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2017
автор: Антилопа