[i]Ми з тобою втечемо за лінію меридіанів –
І зустрінем світанок першими...
Слова та числа повінню ллються з порожніх екранів -
Лиш на мить, роблячи нас – легшими…
Я тобі віддаю на поруки – у власність всіх демонів
І можливість, усі скелети у шафі побачити…
І говорю це знову, майже я впевнено,
Що кохання – це вміння завжди пробачити…
Тільки зима, назначає нам відстані
Й ділить життя на міста – зупинками…
Справжня любов полягає у істині
Й по вірі дається – завжди за вчинками…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2017
автор: Валерій Кець