Занадто нестримні бажання
Випалюють ядра напалмом?
Здається – запона остання,
Зриваєм нарешті безжально.
За нею – муровані стіни?
За нею – нові краєвиди?
А вітер - фуркоче осінньо,
Підсміюється нарочито.
Сльозяться очниці віконні,
Вивітрює спогадом спокій.
Назавтра в прогнозі – безсоння.
В свічада вдивляюся: «Поки?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2017
автор: Оксана Дністран